Публікації

Зображення
Розвиток ігрової діяльності у дітей із затримкою психічного розвитку.   У дітей із затримкою психічного розвитку ігрова діяльність відстає у розвитку. Тривалий час дитина затримується на діях з предметами, а рольові ігри засвоює значно повільніше і недостатньо продуктивно. Рольові ігри у неї досить одноманітні за змістом і мало розгорнуті за сюжетом. Якщо ж дитина починає гру зі своїми ровесниками, то під час розгортання сюжету швидко „зісковзує” з відведеної їй ролі, порушуючи правила, а отже і саму гру. Тому діти її або не беруть у гру, або відводять другорядні ролі. Неспроможність дитини дотримуватися правил гри часто пов’язана з хворобливою розгальмованістю. Розгальмованій дитині дуже важко зосередитися, виконувати необхідні дії у заданій послідовності, утримуватися від зайвих дій, або чергувати їх, відповідно до сюжету гри. Пасивна, загальмована дитина уникає колективних ігор. Вона не може зрозуміти, у чому полягає зміст гри, оскільки розвиток її ігрової діяльності, перебуває на р
Зображення
Розвиток зорово-моторної координації у дітей з особливими потребами. Зорово-моторна координація — це поєднання рухів та їх елементів під контролем зору в результаті одночасної діяльності зорового та рухового аналізаторів. У зорово-моторній координації виділяють три компоненти: зорове сприймання, дрібну моторику та зорово- просторову орієнтацію. ЯК ВІДБУВАЄТЬСЯ РОЗВИТОК ЗОРОВО-МОТОРНОЇ КООРДИНАЦІЇ Розвиток рухових і сенсорних здібностей дитини безпосередньо пов’язаний зі становленням когнітивних (пізнавальних) функцій мозку. Неабияку роль у пізнавальній активності дитини відіграє формування системи «око — рука» як становлення зорово-моторної координації. Безумовно, розвиток пізнавальної діяльності дитини залежить від сту- пеня сформованості багатьох фізіологічних систем організму, при цьому становлення системи «око — рука» є провідним в активному освоєнні дитиною навколишнього світу.  Етапи формування: в період новонародженості першими «інстру- ментами», за допомогою яких дитина починає
Зображення
  Ігри з крупами на розвиток дрібної моторики. Грати можна будь-якими крупами, але все таки, краще починати з манки. Вона чиста, дуже дрібна, і не страшно якщо малюк її спробує. Вдавитися складно, у вуха і ніс засунути як скажімо горох чи гречку не вийде Трохи пізніше можна спробувати ігри з кукурудзяною крупою, а потім і з гречкою, квасолею і рисом. Способи гри з крупами: Пальчиковий басейн – просто насипати крупу у велику миску, на столик або піднос і водити ручками, пересипати, набираючи в кулачки – це дозволить малюкові познайомитися з крупою. Можна малювати пальчиками доріжки, сонечко, інші малюнки. “Купати” ручки в крупі – насипати в глибоку ємність якусь крупу типу кукурудзяної, і запропонувати малюкові занурити туди ручки, стискати і розтискати кулачки, пересипати з однієї ручки в іншу. А можна не тільки ручками, але і ніжками. У цій же чаші можна закопувати іграшки, магнітики для холодильника, та ін. дрібнички. Запропонуйте малюкові пошукати їх і радійте, коли у нього вийде. С
Зображення
  Дитина з гіперактивністю. Жива, рухлива, активна дитина – що в цьому поганого? Більше того, вона й розумна не за роками, принаймні комп'ютер опанувала значно швидко, і краще, ніж бабуся знає, як надати руху складній іграшці, з пультами телевізора – взагалі не буває проблем. Лікарі на затримку розвитку не вказують. Проте, вас постійно виводить із себе її невгамовність, біганина, нетерплячість, незрозумілі відповіді. Не треба будь-яку збуджену дитину зараховувати до категорії гіперактивних. Гіперактивна дитина , незалежно від ситуації, у будь-яких умовах – вдома, у гостях, у кабінеті лікаря, на вулиці – проводитиметься однаково: бігати, безцільно рухатися, не затримуючись надовго на будь-якому, найцікавішому предметі. І на неї не подіють ні нескінченні прохання, ні погрози, ні «підкуп». Вона просто не може зупинитися. У неї не працює механізм самоконтролю, на відміну від її однолітків, навіть самих розпещених і жвавих. Цих дітей можна вмовити, покарати, зрештою. Гіперактивних – мар
Зображення
  Дитина з синдромом Дауна. Синдром Дауна  – це генетичне порушення, що полягає у порушенні рівня розумового розвитку (різного ступеня), характерних рисах обличчя, вроджених вадах серця, порушеннях слуху та зору, інших медичних проблемах. Проте ступінь прояву усіх цих ознак є дуже різною в кожного з пацієнтів. Синдром Дауна є однією з найпоширеніших вроджених вад розвитку, що мають генетичну природу. Частота виникнення становить приблизно 1 на 800 або 1000 новонароджених. Синдром спричинюється хромосомними розладами: внаслідок порушення в розвитку клітини, в ній нараховується 47 (замість 46 хромосом – як це буває при нормальному розвитку). Ця додаткова хромосома змінює перебіг розвитку організму і, зокрема, мозку. Зазвичай такі діти розвиваються в два рази повільніше і за 9 років проходять програму до 4 класу загальноосвітньої школи. Найбільш помітним у таких дітей є відставання в мові. У дітей з синдромом Дауна досить чітко проявляються розбіжності між пасивним і активним словником, щ
Зображення
            Ігри та вправи для розвитку емоційної сфери дітей    з особливими освітніми потребами. Гра «НАЗВИ ПОЧУТТЯ» Мета гри: збагатити внутрішній світ дитини, допомогти їй побачити різноманіття емоцій. Гра сприяє збагаченню словникового запасу дитини, розвиває слухову пам'ять. Для гри потрібно гумовий м’ячик невеликого розміру. Рекомендований вік дітей - від 4 років. У цій грі можуть брати участь, як мінімум, двоє гравців, але оптимальне їх число - три-чотири людини. По суті своїй це одна з численних ігор з м'ячем. Гравці стають або сідають в коло (якщо гравців двоє, то вони сідають один проти одного). Гра починається. Перший гравець передає м'яч тому, хто сидить поруч, той - наступному і т.д. "Родзинка" гри полягає в тому, що, передаючи м'яч, гравець повинен назвати якусь емоцію, наприклад, "злість", "радість", "захоплення". Називати можна як позитивну, так і негативну емоцію. Передавати м'яч треба швидко, довго тримати й