Дефектолог Марина Миколаївна

            Ігри та вправи для розвитку емоційної сфери дітей    з особливими освітніми потребами. Гра «НАЗВИ ПОЧУТТЯ» Мета гри: збагатити внутрішній світ дитини, допомогти їй побачити різноманіття емоцій. Гра сприяє збагаченню словникового запасу дитини, розвиває слухову пам'ять. Для гри потрібно гумовий м’ячик невеликого розміру. Рекомендований вік дітей - від 4 років. У цій грі можуть брати участь, як мінімум, двоє гравців, але оптимальне їх число - три-чотири людини. По суті своїй це одна з численних ігор з м'ячем. Гравці стають або сідають в коло (якщо гравців двоє, то вони сідають один проти одного). Гра починається. Перший гравець передає м'яч тому, хто сидить поруч, той - наступному і т.д. "Родзинка" гри полягає в тому, що, передаючи м'яч, гравець повинен назвати якусь емоцію, наприклад, "злість", "радість", "захоплення". Називати можна як позитивну, так і негативну емоцію. Передавати м'яч треба швидко, довго тримати й

  Розвивальні ігри та вправи для дітей з затримкою психічного розвитку. Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини. Подібні розвиваючі ігри можна з успіхом проводити й вдома, тим самим підтримуючи навчальний потенціал дитини. Гра «Закрий!» Мета: вчити сприймати, порівнювати, виділяти предмети схожі та відмінні за формою. Матеріал: дві баночки контрастного розміру, маленькі та великі кульки (кришечки). Хід: Показати дитині дві баночки, вказати, що одна баночка велика, а друга – маленька. Потім продемонструвати маленькі і великі кульки. Великі кульки потрібно зібрати у велику баночку, а маленькі – в маленьку (показ). Після виконання завдання попросити закрити баночки відповідними

Ігри та вправи на розвиток пам'яті  у дітей з ЗПР Пам ’ ять – це психічна властивість людини, яка відкриває їй можливості для накопичення досвіду. Пам’ять виявляється в запам’ятовуванні, збереженні, розпізнаванні та відтворенні явищ, процесів і психічних станів. Завдяки цій психічній властивості ми здобуваємо різноманітну інформацію, засвоюємо знання про світ і розвиваємо наші вміння та вправність.          Розвинута пам ’ ять у дитини з ЗПР – запорука успіху у процесі навчання. Запропоновані вправи та завдання сприяють розвитку пам ’ яті дітей, їхніх пізнавальних здібностей, допомагають концентрувати увагу, розвивати мислення.                                                                                                            « Луна » Мета: навчати вслуховуватися в звучання слів, розвивати слухову пам ’ ять, увагу,       мовлення                                                             Хід гри Дітям прослухати слова та запам ’ ятати їх (спочатку слова не схож

Як вчити дитину з РАС навичкам імітації  (рекомендації батькам).           Що таке імітація?       Імітація  передбачає  здатність дитини копіювати  інші дії з об'єктами (наприклад, удар по барабану або натискання на кнопку); жести та рухи тіла (наприклад, плескання рук або махання); звуки або слова. Як правило, діти вчаться імітувати з раннього дитинства. Роблять як мама чи тато. Навіть якщо дитина ще не ходить, вона може копіювати рухи (наприклад танці, міміку). Таке зворотне наслідування є раннім спілкуванням без слів, воно допомагає малюкам навчатися, виражати зацікавленість, ділитися емоціями з оточенням. Діти, в першу чергу, наслідують дії своїх близьких з іграшками та предметами, а потім продовжують активно імітувати жести та дії під час другого року життя і т.д. Далі малюки починають копіювати один одного з іграшками та без них. Буває так, що дитина просто копіює дорослих і тільки з віком розуміє, що саме вона робить.      Імітація у дітей з аутизмом     Діти з аутизмом час

Основні  етапи корекційно-відновлювальної  роботи з дітьми із розладами аутистичного спектру.              Розлад аутистичного спектру (РАС) –це синдром дефіцитів та надлишків у поведінці,які мають неврологічну базу,але можуть змінюватися під впливом спеціальних,ретельно спланованих,конструктивних взаємодій з оточуючими.       Основну увагу необхідно приділяти тому ,як навчити таку дитину   діяти і вчиться самостійно,виробляючи позитивні дії для себе, родини та інших.         Потрібно пам’ятати , що " неправильна поведінка " необхідно аутичної дитині : це єдине, що полегшує його існування у величезному , незрозумілому і незмірно складному світі . Аутична дитина поводиться " ненормально " не за власним вибором , не з капризу , а тому , що вести себе інакше для н еї нестерпно важко . Що відбудеться , якщо батьки або педагоги у своїх спробах змінити дитин у обмежаться зовнішніми проявами його аутизму , не вникаючи в їх глибинні причини? Якщо замість того ,