Основні  етапи корекційно-відновлювальної  роботи з дітьми

із розладами аутистичного спектру.

 

        Розлад аутистичного спектру (РАС) –це синдром дефіцитів та надлишків у поведінці,які мають неврологічну базу,але можуть змінюватися під впливом спеціальних,ретельно спланованих,конструктивних взаємодій з оточуючими.

      Основну увагу необхідно приділяти тому ,як навчити таку дитину  діяти і вчиться самостійно,виробляючи позитивні дії для себе, родини та інших.

       Потрібно пам’ятати , що " неправильна поведінка " необхідно аутичної дитині : це єдине, що полегшує його існування у величезному , незрозумілому і незмірно складному світі . Аутична дитина поводиться " ненормально " не за власним вибором , не з капризу , а тому , що вести себе інакше для неї нестерпно важко . Що відбудеться , якщо батьки або педагоги у своїх спробах змінити дитину обмежаться зовнішніми проявами його аутизму , не вникаючи в їх глибинні причини? Якщо замість того , щоб проникнути в його внутрішній світ , спробують методом " дресирування " привести його поведінку до загальноприйнятих стандартів ? Якщо будуть не перетворювати дитину , а ламати його індивідуальність ?

           Комплексна корекційна робота з такими  дітьми повинна проводитися багатьма спеціалістами водночас: це психолог,логопед,психіатр,педагог-дефектолог,невролог,педагог-вихователь,музичний керівник,головною метою яких є максимальне відновлення основних сфер активності дитини у співпраці з батьками.

          Спочатку будь-яке дозоване  спілкування з дитиною ,у якої є розлади спектру аутизму приблизно має складатися з наступного:

ü знаходитися поруч з дитиною

ü постаратися імітувати його дії

ü запропонувати дитині свій предмет або іграшку

ü обережно торкатися дитини

         Для всіх цих етапів необхідно спостереження за дитиною , за ії реакцією , тому що будь-яке нове відчуття може налякати. Необовязковим є також виконання всіх  запропонованих дій,вони можуть бути вибірковими,наскільки дозволяє це сама дитина.

         Якщо дитина вже адаптувалася до присутності іншої людини , наступним етапом корекційної роботи можна визначити зоровий контакт,який встановлюється за допомогою предмету, з котрим дитина стикається в побуті , який дуже імпонує  ( це може бути навіть звичайна ложка , якої годують). Предмет потрібно піднести до рівня очей , так щоб погляд дорослого  і погляд дитини зустрілися і назвати цей предмет. Ця дія півторюється декілька разів.

           Наступною частиною корекційного впливу є формування вказівного жесту поруч з маніпуляцією предметами,це розвиває у дитини сенсорне сприйняття,встановлює зв'язок між різними видами рухів. На цьому етапі корекції , в процесі маніпуляції з предметами ,необхідно прагнути розвинути не тільки тактильне , але і м'язове , кінестетичне , зорове і слухове сприйняття , відпрацювати зв'язки між усіма видами дії , сприйняттям предметів і їх словесним позначенням . Надалі для закріплення комплексу "око - рука " і розвитку дрібних м'язів кисті ,треба проводити  ряд спеціальних рухливих ігор з пальцями рук і ніг у вигляді почергового стискання , розгинання, складання, з'єднання їх особливим чином , дотик ними частин тіла. Раціонально супроводжувати  ці рухи словесними потішками , чотиривіршами , співом. Для поглиблення та відпрацювання тактильних і емоційних контактів , розвитку дотику, дитину необхідно погладжувати , поплескувати , охоплювати його руки , притискати до себе , торкатися голови та тіла.

            На наступному етапі проводиться робота з виховання гнозису і праксису , необхідних для пізнаванні предметів, їх форми , обсягу , величини , забарвлення. Предмети обводяться вказівним пальцем дитини , дається словесна класіфікація , визначаються властивості предметів . Після чого треба приступити до конструювання цих же предметів з частин , попередньо наочно показуючи порядок дій . Для сприйняття реальних об'єктів та розуміння їх площинного зображення необхіден деякий час. Спочатку дитині даються лише незафарбовані контури знайомих предметів , потім зображення площинного предмета в одній колірній гамі. Кольорові сюжетні картинки (їх цілісний сюжет)дитина з розладами аутичного спектру довго не сприймає, визначаючи словесно тільки окремі компоненти або частини різнозабарвлених предметів . Для кращого сприйняття площинного зображення предметів можна використовувати розрізання їх на частини і складання у потрібній послідовності. Закріпленню образів предметів в пам'яті дитини , а також розвитку дрібної моторики , мови,сприяли заняття з аплікації , малювання, ліплення .

           Розвиток мовлення не виділяється в окрему смужку,а відбувається у процесі всіх взаємодій з дитиною. Спочатку необхідно слонятися до того,щоб дитина вимовила слово,яке чує (наприклад маніпуляції з іграшкою), потім  це слово поділити на склади й повторювати ще декілька разів. В подальшому - дитину навчають показати іграшку або знайти предмет ,використовуючи питання             « ДЕ?». Якщо дитина не відразу реагує на знайомий предмет,то їй допомагають - беруть предмет  ії  рукою,вимовляючи при цьому цю назву. Також навчають відповідати на питання « КТО? ЧТО?»,використовуючи при цьому вказівний жест. Наступним етапом роботи з розвитку мовлення є розуміння дій предметів,самим важливим при цьому є їх сенсорне сприйняття,виконуючи ту чи іншу дію-малюк швидше запам’ятовує ії назву. Задаючи питання «Що робить? Що зробить?», ми пропонуємо дитині спочатку зробить вибір перед дією над предметом,а потім вже назвати цю дію. Всі слова мають звичайну назву і формуються у активній мові дитини від одного до декілька місяців. Також поступово необхідним є формування  вміння відповідати на запитання «ТАК» чи «НІ»,використовуючи ствердний або негативний жест. Через деякий час  у  мову дитини вводяться прикметники,які також формуються більш на сенсорному сприйманні.

           Ведуче завдання всієї корекційної роботи - це соціалізація дитини з аутизмом . Решта роботи з цими дітьми - індивідуальна.

            Постійна робота фахівців з дитиною із розладами аутистичного спектру і  його сім’єю є запорукою успішного розвитку і позитивної динаміки у такого малюка .

              Допомога дитині з розладами аутистичного спектра «... розтягується на багато років , протягом яких ефекти днів , тижнів і місяців можуть здаватися гнітюче малими або зовсім відсутніми . Але кожен - нехай навіть самий малий - крок прогресу дорогоцінний: з цих , незграбних спочатку,  кроків і кроків складається загальний шлях поліпшення і пристосування до життя. Так , далеко не у кожної дитини, цей шлях виявиться таким великим , як того хотілося б. Але здобутий на цьому шляху дитиною досвід залишиться з нею і буде допомагати ії жити більш самостійно і впевнено »  ( В.Є.Каган ) .